Ольга Петрівна (Перецівна) Рапай-Маркіш (в заміжжі – Рапай; 1929–2012), член НСХУ (1956). Закінчила Київський художній інститут (1956, викладач – М. Гельман).
Обдарованість О. Рапай в моделюванні скульптури малих форм відзначили ще під час навчання в інституті, коли її твори «Коломийка» (спільно з М. Рапаєм) і «Узбечка» рекомендували до масового виробництва, а художницю – до роботи на КЕКХЗ. На заводі (1956–1967) сферою її діяльності була розробка нових зразків малої фарфорової пластики, портретних бюстів (Т. Г. Шевченка, 1963), дитячих наборів (1960), сувенірів іплакеток. Створювала вона і скульптуру для художніх виставок: «Дружба», «День дівчат», 1957; Портрет народної артистки УРСР Лариси Руденко (спільно з О. Жникруп, 1959). Працювала у тісному співробітництві з О. Жникруп, яка змоделювала за її ескізом серію «Карусель», розписала багато її творів.
У формотворенні художниця орієнтувалася на традиції академічного реалізму, народної керамічної пластикита мінімалізму. Скульптури О. Рапай – автобіографічні і є втіленням різноманітних сцен з навколишнього життя (відпочинку, спорту, театральних мізансцен, циркових та естрадних виступів), водночас – інтерпретують знамениті літературні твори («Солоха», 1959) та народні танці тощо.
Мала пластика О. Рапай стала класикою українського фарфору, її продукували на КЕКХЗ та інших фарфорових заводах.Твори брали участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних художньо-промислових виставкахвід 1957 р., отримували відзнаки, експортувалися за кордон; нині зберігаються в провідних музеях.
