Скульптор ліричних образів Оксана Жникруп
Оксана Леонтіївна Жникруп (1931–1993), член НСХУ (1963). Закінчила Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова (1952, викладач М. Кіпніс).
На КЕКХЗ протягом1955–1987 рр. створювала, головним чином, малу фарфорову пластику, сувенірні мініатюри, іноді – посудні форми (чайник «В.І.К», 1976). Працювала і як живописець: розробляла малюнки для деколі, розписувала роботи інших скульпторів КЕКХЗ, зокрема композиції для виставок Г. Молдавана «Ожинки» (1957), О. Рапай «Закохані» (1959). Багато творів зробила у співавторстві з В. Щербиною («Адажіо», 1955; «Назар Стодоля», 1965, ін.).
З іменем художниці пов’язане різноманітне втілення теми жіночої краси у фарфорі: в образах героїнь казок та літературних творів О. Пушкіна, М. Гоголя, Т. Шевченка, Г.–Х. Андерсена, представниць театрально-сценічного мистецтва (танцівниці і балерини), персонажів сцен сучасного життя («Ранок», «Купальниця», «Біля води») та радянської історії («Лікбез»). Творам О. Жникруп притаманні чіткість силуету, мелодійність ліній, лаконізм моделювання форми та ліричність настрою. Вони ознаменували собою розквіт виробництва малої фарфорової пластикина КЕКХЗ та в Україні в цілому.
Малу пластику О. Жникруп продукували на КЕКХЗ та інших фарфорових заводах. А деякі популярні композиції: «Травнева ніч», «Любить не любить», «На ковзанці» (всі – 1956), – випускали масовим тиражем протягом десятиліть.Твори брали участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних художньо-промислових виставкахвід 1957 р., отримували відзнаки, йшли на експорт; нині зберігаються в провідних музеях
